Читаючи книжку, я вирішила поділитися своїми думками, стосовно питань,
розглянутих в ній.
Отже, книжка називається «Сім звичок
надзвичайно ефективних людей», тому спочатку потрібно розібратися, що таке
звичка.
Отже, звичка, це поєднання знань, умінь і бажання.
Знання – це сам предмет і причина щось робити.
Уміння – це спосіб робити
Бажання – це мотивація, прагнення робити.
Щоб якийсь учинок перетворився на звичку потрібно всі три складові, інакше
цього не відбудеться.
Отже, коли ми хочемо, щоб наші діти навчилися чогось робити, то треба їм
дати всі три складові. Знання вони найчастіше отримують в школі, а також вдома
від батьків.
Наприклад, всі діти чітко знають для чого потрібно мити руки перед їжею.
Далі уміння, батьки показали маленькій дитині, як це робити. Дитина знає,
може, але не хоче. Так ось в дитячому віці, дорослим найбільше зусиль потрібно докласти, щоб
вмотивувати дитини, багато разів пояснити, постійно нагадувати про це, а інколи і заставляти це робити. Цей
процес дуже довгий, поки у дитини не з’явиться звичка – це робити.
