Контрольна робота з читання (читання мовчки)
Екскурсія в зоопарк
Цінь –Цвірінь жив на горищі старої комори.
На світання він прокидався у м’якому гнізді і
вітав бадьорим посвистом усіх сіроперих родичів. А потім летів будити Славка.
Біля подвір’я він зустрічав Славкового батька.
- О, наш будимир
уже тут, - казав той і привітно махав горобчикові рукою.
А Цінь – Цвірінь сідав на підвіконня
Славкової кімнати і заводив ранкову пісню.
На подушку до Славка стрибав сонячний
зайчик. Славко мружився, намагався впіймати його руками, але зайчик був
спритний і невловний.
- Недарма
тато казав, що я такий спритний, як ведмідь до горобців, - сміючись мовить
Славко Ціню-Цвіріню.
А він, хоч і не розуміє, про що Славко
говорить, але при слові "горобців" гордо запишався.
Коли Славко снідав, Цінь-Цірінь заглядав до
нього в тарілку.
Сьогодні Славко частував горобчика манною
кашею. А коли тарілка випорожніла, сказав:
- Нас везуть у зоопарк. У місто. Але тобі,
мабуть, там нецікаво буде.
Цінь-Цвірінь уважно на нього подивився,
радісно закивав головою.
... І ось сільський автобус уже спинився в
місті біля зоопарку. Слони, бегемоти, ведмеді, мавпи, олені, удави, вовки,
орли, леви, пантери, тигри, зебри, папуги – стільки звірів можна побачити лише
в кіно.
Славко ходить разом з усіма алеями зоопарку
і захоплюється. А на плечі в нього сидить присмирнілий Цінь-Цвірінь. Він дуже
здивований, бо досі не знав, що на світі існує стільки різних звірів. І йому аж
прикро стало, що Славко зовсім забув про нього.
Аж
увечері, натомившись після ходіння по зоопарку, поверталися в село. Навперебій
розповідали, що кому найбільше запам'яталося
- Я й не знав, що слони такі розумні!..
- А ведмеді на малюнках трохи не такі...
- А вовки зовсім і не схожі на хижаків –
просто звичайні собаки...
Цінь-Цвірінь на плечі у Славка мовчав і
дивився у вікно. Нарешті Славко згадав про нього і спитав:
- Чом це ти невеселий? Не сподобалося у
зоопарку?
Горобчик витяг шию і смикнув хлопця дзьобом
за вухо. Славко зиркнув на нього:
- Ти, мабуть, чимось незадоволений?
Цінь-Цвірінь мовчав, але Славко все збагнув.
- Ти красивий і дивний птах. Тебе також
можна показувати всім у зоопарку.
Горобчик знав, що таким тоном говорять щось
дуже хороше.
Автобус мчав по шосе. Водій щось
насвистував. До нього відразу ж озвався Цінь-Цвірінь. Він заспівав про те, як
добре мати вірних друзів, як прекрасно їх розуміти. Усі задоволено слухали його
і раділи, що у Славка є такий незвичайний товариш з веселим ім'ям –
Цінь-Цвірінь.
Питання до тексту
1. У якій збірці
літературних творів можна помістити це оповідання.
а) "Брати наші
менші"
б) "Казки і
легенди"
в) "Веселе
слово"
2. Ким був
Цінь-Цвірінь?
а) синичкою
б) горобчиком
в) хлопчиком
3. Кого щоранку
будив Цінь-Цвірінь?
а) Славкового тата
б) Славка
в) сонячних
зайчиків
4.Яким був горобчик
під час екскурсії?
а) здивованим
б) переляканим
в) байдужим
5. Запиши речення в
тому порядку, як відбувалися події
- Славко частував
горобчика манною кашею
- На подушку до
Славка стрибав сонячний зайчик
- У Славка є такий
незвичайний товариш.
- Цінь-Цвірінь
летів будити Славка
- Цінь-Цвірінь
мовчав і дивився у вікно
- Автобус уже
спинився в місті біля зоопарку
6. Доповни речення.
Діти вважали Славка і Цінь-Цвіріня ....
Оповідання має таку назву, тому що ...