Контрольна робота з читання (читання мовчки)

Екскурсія в зоопарк

     Цінь –Цвірінь жив на горищі старої комори. На світання він прокидався у м’якому гнізді і вітав бадьорим посвистом усіх сіроперих родичів. А потім летів будити Славка. Біля подвір’я він зустрічав Славкового батька.

-  О, наш будимир уже тут, - казав той і привітно махав горобчикові рукою.

   А Цінь – Цвірінь сідав на підвіконня Славкової кімнати і заводив ранкову пісню.

    На подушку до Славка стрибав сонячний зайчик. Славко мружився, намагався впіймати його руками, але зайчик був спритний і невловний.

- Недарма тато казав, що я такий спритний, як ведмідь до горобців, - сміючись мовить Славко Ціню-Цвіріню.

    А він, хоч і не розуміє, про що Славко говорить, але при слові "горобців" гордо запишався.

    Коли Славко снідав, Цінь-Цірінь заглядав до нього в тарілку.

    Сьогодні Славко частував горобчика манною кашею. А коли тарілка випорожніла, сказав:

   - Нас везуть у зоопарк. У місто. Але тобі, мабуть, там нецікаво буде.

    Цінь-Цвірінь уважно на нього подивився, радісно закивав головою.

    ... І ось сільський автобус уже спинився в місті біля зоопарку. Слони, бегемоти, ведмеді, мавпи, олені, удави, вовки, орли, леви, пантери, тигри, зебри, папуги – стільки звірів можна побачити лише в кіно.

    Славко ходить разом з усіма алеями зоопарку і захоплюється. А на плечі в нього сидить присмирнілий Цінь-Цвірінь. Він дуже здивований, бо досі не знав, що на світі існує стільки різних звірів. І йому аж прикро стало, що Славко зовсім забув про нього.

    Аж увечері, натомившись після ходіння по зоопарку, поверталися в село. Навперебій розповідали, що кому найбільше запам'яталося

    - Я й не знав, що слони такі розумні!..

   - А ведмеді на малюнках трохи не такі...

    - А вовки зовсім і не схожі на хижаків – просто звичайні собаки...

   Цінь-Цвірінь на плечі у Славка мовчав і дивився у вікно. Нарешті Славко згадав про нього і спитав:

    - Чом це ти невеселий? Не сподобалося у зоопарку?

   Горобчик витяг шию і смикнув хлопця дзьобом за вухо. Славко зиркнув на нього:

   - Ти, мабуть, чимось незадоволений?

   Цінь-Цвірінь мовчав, але Славко все збагнув.

   - Ти красивий і дивний птах. Тебе також можна показувати всім у зоопарку.

    Горобчик знав, що таким тоном говорять щось дуже хороше.

   Автобус мчав по шосе. Водій щось насвистував. До нього відразу ж озвався Цінь-Цвірінь. Він заспівав про те, як добре мати вірних друзів, як прекрасно їх розуміти. Усі задоволено слухали його і раділи, що у Славка є такий незвичайний товариш з веселим ім'ям – Цінь-Цвірінь.

                                        Питання до тексту

1. У якій збірці літературних творів можна помістити це оповідання.

а) "Брати наші менші"

б) "Казки і легенди"

в) "Веселе слово"

2. Ким був Цінь-Цвірінь?

а) синичкою

б) горобчиком

в) хлопчиком

3. Кого щоранку будив Цінь-Цвірінь?

а) Славкового тата

б) Славка

в) сонячних зайчиків

4.Яким був горобчик під час екскурсії?

а) здивованим

б) переляканим

в) байдужим

5. Запиши речення в тому порядку, як відбувалися події

- Славко частував горобчика манною кашею

- На подушку до Славка стрибав сонячний зайчик

- У Славка є такий незвичайний товариш.

- Цінь-Цвірінь летів будити Славка

- Цінь-Цвірінь мовчав і дивився у вікно

- Автобус уже спинився в місті біля зоопарку

6. Доповни речення.

    Діти вважали Славка і Цінь-Цвіріня  ....

    Оповідання має таку назву, тому що ...